За принципової позиції прокурорів Харківської обласної прокуратури винесено обвинувальний вирок у справі про жорстоке вбивство, скоєне за вказівкою особи, яка на той момент відбувала покарання.

Йдеться про події серпня 2017 року, що сталися у селищі Безлюдівка Харківської області. Засуджений, перебуваючи у Бердичівській виправній колонії, вирішив допомогти родині знайомої з ремонтом квартири. Через товариша з кримінальним минулим він доручив знайти майстра. Той порекомендував чоловіка, який саме проводив ремонт у нього вдома.

Згодом ув’язнений звинуватив ремонтника у крадіжці ванни та газової плити з квартири знайомої. Він попросив свого товариша «провчити» підрядника. Той також мав претензію до ремонтника — звинувачував його у викраденні домкрата — і залучив ще одного знайомого до «розмови».

11 серпня 2017 року, у день народження потерпілого, двоє чоловіків приїхали до нього на роботу. Потерпілого били руками, ногами та фрагментом цегли, переважно по голові. Один зі співучасників стрибнув на голову жертви з висоти власного зросту.

Кожен крок нападу координував телефоном організатор — засуджений, який перебував у колонії. У режимі реального часу він керував діями виконавців і давав вказівки.

Після побиття засуджені на таксі перевезли тяжко травмованого чоловіка до будинку, де мешкав один з виконавців. Там вони його залишили — майже непритомного і в критичному стані. Люди, які також знаходились на території домоволодіння, викликали бригаду екстреної медичної допомоги. Наступного дня від отриманих травм чоловік помер у лікарні.

Ніхто з трьох фігурантів своєї вини не визнав. Вони пояснювали свої дії тим, що хотіли лише «провчити» ремонтника. Засуджений, який керував нападом, назвав свої вказівки телефоном «манерою спілкування», а не наказом вбивства. 

На вирок усі троє очікували під вартою.

Харківський районний суд Харківської області визнав організатора винним в організації умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України) та призначив йому довічне позбавлення волі.

Безпосередні виконавці отримали 15 та 12 років ув’язнення відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. 

У всіх трьох засуджених також конфісковано майно.