Російська збройна агресія супроводжується брутальним порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Обстріли житлових будинків та лікарень, вбивство мирних жителів, депортація дітей і незаконне утримання дорослих, розстріли військовополонених, мародерство – воєнні злочини російських військових, число яких станом на листопад 2024 року вже перевищує 144 тисячі.

Одним із видів воєнних злочинів є сексуальне насильство, від якого страждають жінки, чоловіки, діти та літні люди. Як відрізнити сексуальне насильство від інших злочинів, пов’язаних з війною, що робити, якщо ви чи ваші близькі пережили таке насильство – пояснює начальниця управління щодо злочинів СНПК Офісу Генпрокурора Анна Сосонська.

1. Що таке сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК)?

Це буквальний переклад з англійської: Conflict-Related Sexual Violence (CRSV). Багатьох дратує слово «конфлікт», але це термін міжнародного права, а не намагання уникнути слова «війна».

Відповідно до визначення, наданого наприкінці 2023 року Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду у новій Політиці щодо гендерно зумовлених злочинів, сексуальне насильство – це форма гендерно зумовленого насильства, яка полягає у вчиненні або спробі вчинення «сексуальних дій». 

Дія може бути «сексуального» характеру навіть без фізичного контакту, наприклад, психологічне насильство, яке виникає через погрози зґвалтування або каліцтва статевих органів. Також така дія може бути «сексуального» характеру незалежно від того, чи було сексуальне задоволення частиною наміру чи результатом. 

Слід зазначити, що не існує єдиного розуміння терміну «сексуальний». Скоріше, «сексуальний характер» діяння визначається безліччю факторів, таких як вік, стать, статеві ознаки, культура, релігія, історичні прецеденти, етнічна приналежність та статус корінних народів. Постраждалі можуть мати різні погляди на те, що є актом сексуального характеру.

2. Про яку кількість випадків СНПК відомо прокурорам?

Станом на початок листопада 2024 року у нас в роботі 326 таких фактів. З них 209 – щодо жінок, 117 – щодо чоловіків, 17 – щодо неповнолітніх.

Найбільша кількість випадків СНПК зафіксована на Херсонщині – 103, на Донеччині – 77 та на Київщині – 59.

Ці цифри жодним чином не відображають реальний стан речей. Кількість постраждалих від сексуального насильства набагато більша. Однак ми можемо працювати лише у випадку, коли людина готова давати свідчення. На жаль, поки до цього готові не всі, хоча ми захищаємо від розголошення інформації.

3. Що відрізняє СНПК від «побутового» сексуального насильства?

На прикладі Херсонщини можна стверджувати, що російські військові свідомо розшукують і піддають насильству дружин, сестер, матерів наших захисників. Це певний патерн поведінки, який повторювався знов і знов, що вказує на геноцидний характер таких дій. Сексуальне насильство є ще одним знаряддям терору і знищення українців як нації.

На це вказує і той факт, що російські офіцери, загалом командний склад не роблять жодних спроб зупинити сексуальне насильство. Навпаки, зафіксовані випадки, коли офіцери заохочували підлеглих до такої поведінки і ставали ініціаторами таких дій.

Сексуальне насильство широко практикується окупантами в катівнях та інших місцях незаконного утримання цивільних українців. Те саме відбувається в місцях утримання українських військовополонених. Крім тортур, побиття, погроз, відсутності води, їжі, медицини військові рф використовують ще й сексуальне насильство.

Найбільш поширений тип – катування статевих органів електрострумом за допомогою так званого «тапіка», радянського польового телефону. Також є численні випадки погроз і спроб зґвалтування.

4. Що робити людині, яка пережила сексуальне насильство або стала його свідком?

Перше, що треба пам’ятати: в сексуальному насильстві завжди винен лише кривдник. Жодних виправдань для таких дій не існує. У випадку СНПК до насильства як такого додається намір покарати і знищити все українське.

Постраждалому або постраждалій, а також неповнолітнім, які стали свідками сексуального насильства, може бути потрібен психолог. Не варто розглядати звернення до психолога як слабкість. Навпаки, це поведінка раціональної людини. Ми ж не вважаємо за слабкість піти до стоматолога, коли болить зуб? Сексуальне насильство – серйозна травма, з якою треба професійно працювати.

Також варто звернутися до правоохоронців і дати свідчення. Це допоможе нам знайти злочинця і притягнути його до відповідальності. 

5. Чи є вже засуджені військовослужбовці рф?

Станом на початок листопада у нас 59 військовослужбовців рф у статусі підозрюваних. Щодо ще 36 осіб слідство завершено, очікуємо судів. Ще п’ятьом оголошено вирок в українських судах: від 10 до 12 років позбавлення волі.

6. Як ви розшукуєте цих злочинців?

Так само як окупантів, які вчинили інші воєнні злочини. Головне – показання особи, яка пережила сексуальне насильство, а також показання свідків. Далі ми встановлюємо місце дислокації, підрозділ. Запитуємо дані з різних оперативних джерел інформації, аналізуємо big data з відкритих джерел, таких як соцмережі, місцеві медіа тощо. Коли ми впевнені, що ідентифікували окупанта – повідомляємо про підозру. 

7. Якщо я хочу розказати про злочин, чи обов’язково це робити публічно?

Абсолютно ні. Щодо сексуального насильства ми розробили спеціальні процедури, які оберігають постраждалих від небажаного розголосу. За необхідністю змінюємо паспортні дані та захищаємо будь-яку персональну інформацію. У нас були випадки, коли постраждалі від СНПК боялись осуду рідних або сусідів – ми поважаємо їхні почуття. Тому якщо ви самі не захочете бути публічними – вся інформація залишається закритою.

Але деякі постраждалі в процесі розслідування і судового розгляду справи, або вже після вироку вирішують розказати свою історію. Як зробили чоловіки, які пережили насильство в катівнях окупантів у Херсоні. Вони не лише підтримують один одного, а також спілкуються з українськими та іноземними журналістами, аби світ дізнався правду про злочини російських військових. Є жінки, які допомагають іншим подолати травму. Ми надзвичайно вдячні їм.

8. За СНПК судять тільки російських військових?

Ні. Обвинуваченим може бути будь-який учасник збройного конфлікту, в нашому випадку – російсько-української війни. Це може бути військовослужбовець збройних сил росії. Може бути громадянин України, який перейшов на бік ворога і воює в якомусь формуванні «лнр/днр».

Дія закону так само розповсюджується на українських військовослужбовців, якщо вони вчинять сексуальне насильство на війні. Правила одні для всіх, злочин є злочин.

9. З якими випадками прокурори працюють зараз?

Завершено слідство і скеровано до суду справу військовослужбовця рф, який у 2022 році на окупованій частині Київщини зґвалтував жінку, погрожуючи зброєю.

Повідомлено про підозру трьом російським військовим, які у 2022 році на окупованій Чернігівщині застосували фізичну силу проти місцевої мешканки, погрожували катувати і вбити та вчинили над нею сексуальне насильство.

Ще одна підозра – військовому рф, який зґвалтував дівчину в Херсонській області, розуміючи, що вона неповнолітня.

Серед нещодавно виявлених фактів – катування, утримання в неналежних умовах і дії сексуального характеру щодо мешканця Херсонщини у 2023 році; катування та сексуальне насильство проти іншого чоловіка в катівні в Херсоні.

Ми викриваємо все більше фактів. Все більше людей довіряються нам. На деокупованих територіях працюють спільні мобільні групи з прокурорів, поліцейських і психологів, які безпосередньо спілкуються з людьми і виявляють такі факти. З впевненістю можна сказати: сексуальне насильство фіксується всюди, де були окупанти. 

10. Чому варто свідчити про СНПК?

Україна прагне засудити воєнних злочинців у міжнародних судах – Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, в майбутньому Спеціалізованому міжнародному трибуналі та в судах інших держав. Скоєні військовими рф воєнні злочини є міжнародними, тому їх мають судити не лише в Україні.

Ваші свідчення можуть стати частиною справ, які підуть в міжнародні суди. Ваш голос – зброя в боротьбі з агресором, ви можете допомогти покарати злочинців.

Інший аспект, що має позитивний психологічний ефект на шляху відновлення – це повернення контролю. Над власною долею і над тим, хто вчинив проти вас насильство. Тепер ви вирішуєте, чи буде злочинець засуджений і покараний.