Коментують: начальник відділу представництва інтересів держави в суді першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Богдан Хитрик, Директор Департаменту правового забезпечення Міністерства культури та інформаційної політики України Олена Земляна, науковий співробітник відділу археології Києва Інституту археології Національної академії наук України В'ячеслав Баранов.

Прокуратура активно реагує на факти протиправного розпорядження землями історико-культурного призначення, на яких розташовані об’єкти археології, архітектури та історії.

Археологічна спадщина є надбанням Українського народу і права власника щодо цих об’єктів та земель, на яких вони знаходяться, можуть здійснювати виключно державні органи.

На розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа, спір в якій виник через незаконне формування земельної ділянки сільгосппризначення, на якій розташовані пам’ятки археології - залишки стародавнього поселення Рудка-2 (ІІІ–V ст. н. е.) та курган із групи курганів – 1 (ІІ–І тис. до н. е.).

Також спір стосувався оформлення права комунальної власності на цю ділянку та подальшого надання пам’яток в користування для ведення фермерського господарства у складі орендованих земель.

Прокурор звернувся до суду з позовом. В ньому вимагалося визнати незаконними і скасувати наказ і рішення про держреєстрацію прав, а також визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, на якій розташовані пам’ятки культурної спадщини.

Суди першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги задовольнили повністю.

Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що на спірній земельній ділянці розташовані пам’ятки археології.

Також врахувала те, що пам’ятки археології зазвичай розміщені безпосередньо в глибині земної поверхні, у зв’язку із чим нерозривно пов’язані із земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам’ятки, яка згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам’ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам’ятками у зв’язку з невіддільністю пам’ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована. Таким чином, спірна земельна ділянка була передана з державної власності протиправно.

Довідково. Відповідно до облікової картки пам’ятки археології місцевого значення поселення «Рудка-2» датується III-V ст. Її площа складає 7 га.

Пам’ятка археології місцевого значення курган із групи курганів-1 датована ІІ-І тис. до н. е. і складається з 4 насипів діаметром 30-40 м, висотою 0,6-1 м. Кургани розміщені попарно на відстані 500 м один від одного. Він належить до великої курганної групи, розташованої на водорозподілі річок Остер та Борзенка у витоках останньої.