Коментують: керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник, директор Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької ОВА Інна Михайлова, прокурор відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин Анна Скрипнюк, старший науковий співробітник відділу охорони пам'яток Хмельницького ОНМЦ культури і мистецтв Тарас Проказюк.

Поміж наявних на теренах Хмельниччини об’єктів культурної спадщини, найбільше історичних – понад 1400 та археологічних – понад 800. Представлені вони городищами літописних міст, поселеннями, які зберегли залишки трипільської, скіфської та черняхівської культур, а також місцями давніх поховань різних епох.

В умовах сьогодення збереження культурної спадщини стало пріоритетним напрямом представницької діяльності органів прокуратури. Адже культурна спадщина відіграє визначальну роль у формуванні національної ідентичності, збереженні традицій та цінностей.

На жаль, проведені за останні роки органами прокуратури області вивчення засвідчили, що, попри законодавчу заборону, все частіше внаслідок неправомірних дій та рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування особливо цінні землі вибувають із державної власності.

А тому мета прокуратури – зберегти кожен артефакт, успадкований від попередніх поколінь, які творили цивілізацію на теренах Хмельниччини, повернути у власність держави кожну незаконно відчужену земельну ділянку, на якій розміщені пам’ятки археології.

Яскравим прикладом вжитих заходів представницького характеру є повернення до державної власності земельної ділянки на якій розташовані пам’ятка археології – Городище літописного міста Тихомеля, заснованого близько Х ст., і унікальна пам’ятка історії та архітектури – Аріанська вежа-каплиця, XVI – XVII ст., аналогів якій немає в Україні.

Будівництво Аріанської каплиці поблизу старовинного с. Тихомель пов’язане з родом волинських землевласників Сенют, які починаючи з середини XVI ст. стають власниками містечка Ляховець (сучасне Білогір’я ) і княжого міста Тихомеля. За традицією аріанського віросповідування каплиці будувались на місці поховань послідовників аріанської віри і знаходились здебільшого на пагорбах.

Прилеглі до неї землі, перебуваючи у власності територіальної громади, піддавалися постійному обробітку під посів сільськогосподарських культур, що призводило до поступового руйнування поверхневого шару ґрунту.

Загалом органами прокуратури області у 2023 та 2024 роках вжито заходів до усунення перешкод у користуванні землями історико-культурного призначення, на яких розташовано 25 об’єктів археологічної спадщини.

Торік у власність держави повернуто з незаконного володіння фермерського господарства земельну ділянку із Курганним могильником, датованим ІІ – І тисячоліттям до нашої ери.

У поточному році повернуто земельну ділянку, на якій розміщена пам’ятка археології національного значення – Поселення черняхівської культури, II-V ст., значні площі якого недосліджені.

Ці землі в ході інвентаризації незаконно віднесені органом виконавчої влади до земель сільськогосподарського призначення та передані у комунальну власність.

Наразі за позовами обласної прокуратури в суді вирішується питання про повернення 4 га земель історико-культурного призначення із розміщеними на них 85 курганами в селі Карачківці, що на Кам’янеччині.

Сільська рада, незаконно отримавши ці землі у комунальну власність, поділила їх з метою подальшої їх передачі у приватну власність.

Питання захисту інтересів держави щодо збереження земель історико-культурного призначення є і залишається пріоритетом в роботі органів прокуратури області.