Генеральний прокурор Ірина Венедіктова та керівництво Департаменту, який опікується справами Майдану, Олексій Донський, Денис Іванов, Іван Бабенко та Юлія Малашич напередодні найбільш трагічних подій Революції Гідності прозвітували перед журналістами і суспільством.

За словами Генпрокурора загалом із 2014 року прокурорами Офісу Генерального прокурора та обласних і окружних прокуратур у справах Майдану повідомили про підозру 518 особам. До суду скеровано 248 обвинувальних актів стосовно 372 осіб. Набрали законної сили вироки стосовно 50 осіб.

«Я пишаюся, яким чином прокуратура співпрацює з громадськістю і з потерпілими у справах Майдану. В нас налагоджена робота. Моя задача на сьогодні, щоб прокуратура стала захисником людей. Перш за все, для нас важливо працювати заради захисту законних інтересів і прав людей», - наголосила Ірина Венедіктова.

Вона наголосила, що 2021 рік став проривним у розслідуванні злочинів цієї категорії. За її словами, торік, порівняно із 2020, було повідомлено про підозру майже вдвічі більшій кількості осіб.

Прогрес, за її словами, також, в тому числі, пов’язаний із розблокуванням процедури спеціального досудового розслідування. В травні минулого року парламент прийняв ініційовані Офісом Генпрокурора зміни до КПК.

Ірина Венедіктова також заявила, що кількість вироків у 2021 році більша, ніж за три попередні роки разом, а покарання за ними стали суворішими. Серед них – перший реальний строк для двох київських «беркутівців» за розгін «студентського Майдану». До 9 років позбавлення волі засуджено організатора тітушок за викрадення та катування Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, що призвело до смерті останнього. 8 років отримав один з керівників тітушок за організацію викрадення і катування особи, помилково сприйнятої за протестувальника.

Прокурори Департаменту нагадали, що в листопаді минулого року було завершено восьмирічне слідство у «материнській справі Майдану». Вона стосується найкривавіших днів Революції Гідності, коли в центрі столиці загинуло вісімдесят людей та постраждало більше тисячі осіб. Розслідуванням встановлено, що колишні Президент України та 9 ексвисокопосадовців – керівників правоохоронних та інших державних органів для припинення протестів організували застосування працівниками правоохоронних органів і війсковослужбовцями ЗСУ фізичного насильства, спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії та розгону демонстрантів. У цьому провадженні розкрито 1019 епізодів злочинів. Прокурори та слідчі ДБР провели колосальну роботу зі збору доказів, які налічують півтори тисячі томів – це понад чотири з половиною тисячі допитів, три з половиною тисячі судових експертиз, дві тисячі оглядів та тисяча слідчих експериментів. Зараз сторона захисту знайомиться із матеріалами справи.

Однак проблемним залишається тривалий судовий розгляд кримінальних проваджень цієї категорії, що викликає значний дисбаланс між кількістю направлених до суду обвинувальних актів та кількістю постановлених вироків. Серед основних причин – системні недоліки кримінального процесуального законодавства.

«Внаслідок зловживань правами у 12 кримінальних провадженнях судовий розгляд триває понад 4 роки, у 17– понад 5, у 9 – понад 6 років. І ще в одному провадженні суд тягнеться аж понад 7 років. Також мега проблема – провадження, які застрягли на стадії підготовчого засідання на роки, тобто навіть не почали слухатися по суті», - наголосила Генпрокурор. 

Все це, за її словами, призводить до закінчення строків давності притягнення до відповідальності. По нетяжких 309 епізодах нетяжких злочинів строки давності вже закінчились. У 175 епізодах про тяжкі злочини закінчаться в листопаді 2023-лютому 2024 року. 

«Шлях вирішення проблеми – системні зміни до Кримінального процесуального кодексу України. Ми їх вже напрацювали спільно з громадськими організаціями і готові йти з ними вже з наступного тижня до парламентарів», - повідомила Ірина Венедіктова.